Who am I?

Catastrophe

I never say thank you to your compliments I never say sorry, even if I did something that I regret I am planning things, but act like it’s just a coincidence I am burning my wings, without even thinking about consequence I have sinned lots of times, but I still believe in my religion Even with the time machine, I would have made the same decision. I can’t decide if I want to play dirty games or cry all night. I don’t know where to go, I don’t know which way is right. Should I smile or should I hide my emotions? My feelings are on fire and I am so broken I want to sit on the bottom of the specific ocean And scream about all the things that stayed unspoken. HE acts like he don’t care anymore Or maybe he is not acting at all. She left me, like I was nothing for her before So hard my heart it trying to be like a stone. People can’t stand with my serious face All the time they force me to smile But did you know that I have been in pain? And it was not for a while. They always expect too much from me, But i learnt and stopped saying sorry. Any person in this world is replaceable, So i try to not care about him. Now, I am standing face to face with fully bloody moon. I am asking to her why my life is turning monotonous “Sweetheart, you will figure out everything so soon It’s good for you to become dangerous “

2018-07-12 11:24:57

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12699

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10857