Cafe
Cassia
Babeေဖ်ာ္တဲ့ေကာ္ဖီေလးမွ ေသာက္ခ်င္ပါတယ္တဲ့။ ဒီဘဝမွာဒီလိုစကားမ်ိဳး ေနာက္ထပ္မၾကားႏုိင္ေတာ့ဘူး။ ဘာလို႔ဆို တစ္ျခားသူေဖ်ာ္တဲ့ေကာ္ဖီကို သူႀကိဳက္ေနတတ္ခဲ့ၿပီေလ။ မေတာ္တဆ....မေတာ္တဆေပါ့ေနာ္။ အျဖဴ ေရာင္ေပၚမွာ အျပာေရာင္အသဲပံုေလးေတြ ေဆးျခယ္ထားတဲ့ ေကာ္ဖီခြက္ေလးေတြျမင္တိုင္း၊ Oceanကေကာ္ဖီေစ့ေလးေတြ သြားဝယ္တိုင္း၊ မင္းအတြက္ျပင္ဆင္ေပးတတ္တဲ့ လြန္ခဲ့တဲ့မနက္ခင္းေတြက ေကာ္ဖီတစ္ခြက္ရဲ႕လက္ရာပိုင္ရွင္ေလးကို မင္းသတိရေပးမယ္မလား။ ChelLayMaung
2020-10-19 12:26:28
0
0
Інші вірші поета
ေမာင္ မိုး ျမတ္ႏုိးရာေလး
Інші поети
King Dante
@grotesquecreature
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168