віденський вальс

поліська мавка

Наші руки сплітаються воєдино. Обвиваю тебе, мов та виноградна лоза. Нам залишилось разом, напевно, хвилини чотири. Ми щасливі, хоч смуток як тінь прослиза. Грає віденський вальс, його ноти бринять безупину, проникають у кожну хвилину єства. Я кохала тебе, та лиш ту половину, що, на жаль, уже нежива. Ми сміємося з долі, а очі наповнені болем. Як зробили усе, що могли, то чому не згаса той вогонь, що в танку запалили? Розвивається попіл наш вітром - невимовна краса.

2023-01-31 14:59:18

4

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1655

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3742