Вірші
війна
З дитинства живу у війні.
Я - солдат, загартований кров'ю.
І коли наближається бій,
Я тримаю холодну зброю.
Я тримаю холодним розум.
Тиша. Імпульс. Миттєвий постріл.
Ворог вражений, поки досить.
Моя оборона - гостра.
Моя оборона сталева й тривка.
Звір не проскочить. Ворог не пройде.
Здаля прилітає: "Коли закінчиться війна?"
Це питання болить і досі.
3
0
421
-
Б'ю тебе твоєю ж зброєю.
Що, подобається бути враженим?
Ти в крові стоїш на колінах, згорбившись.
Я сміюся розкотисто.
Вистріл.
Приємні враження.
2
0
343
віденський вальс
Наші руки сплітаються воєдино.
Обвиваю тебе, мов та виноградна лоза.
Нам залишилось разом, напевно, хвилини чотири.
Ми щасливі, хоч смуток як тінь прослиза.
Грає віденський вальс, його ноти бринять безупину,
проникають у кожну хвилину єства.
Я кохала тебе, та лиш ту половину,
що, на жаль, уже нежива.
Ми сміємося з долі, а очі наповнені болем.
Як зробили усе, що могли, то чому не згаса
той вогонь, що в танку запалили?
Розвивається попіл наш вітром - невимовна краса.
4
0
234
00:00
годинник пробив за північ
твої друзі - невипита кава і вінстон
завжди поруч, поки інші урозстіч
і лиш ліхтар подалі мигтить грізно
папіроса догорає у такт з тобою
поки можеш, перерахуєш зорі?
можливо після марного бою
ти теж станеш зіркою
і сяятимеш
вперше
в житті
2
0
175
13.06.23
розгортається бій двох світів
пекло з раєм, кров з водою
дах долітає чи вже долетів?
не слідкую, не знаю
розтікається ванною іхор
золотавий.. красивий колір
захопив чи захопить той вихор?
мабуть так, бо душа догорає
лезо світиться.. прямо дамоклів меч
і кричить: візьми, наважся
чути блим телеграму...
вгамований смерч
лютує безперестану
3
0
252
invention
Ти гратимеш, я співатиму
ось і вийде дует
Я лежатиму, ти лоскотатимеш
з'явиться куплет
Повітря пахне весною, а холод - теплом
Ти мене зігріватимеш, я тебе обійматиму
винайдеться любов
8
0
593
Чортополох
Дивись мені в очі - там квітнуть квіти
Дивись мені в серце - розцвітає любов
Забудь про клятий чортополох
І зігрівай своїми обіймами
Докурюй останню цигарку в пачці
хай з попелом розвіються сумніви
подолай останню межу між нами
і благаю, кинь ти вже цей клятий чортополох
7
0
614
та й таке
Обіцянки стають крихкою кригою,
Стосунки виковують з твердої сталі,
Я ще одного дня без тебе не витримаю,
запасаюсь для порятунку міцною кавою
Мрії перетворюються на паперові літачки,
а цілі - в скомканий папірець
Ми лиш чекаємо чергової позначки,
яка зашкалить на максимумі..
6
0
622
без назви
Нехай будують між нами муровані стіни,
лаштують кілометри асфальтованих доріг
Наше кохання не впаде в руїни,
воно залишиться живим
Нехай ламають руки кайданами,
влаштовують пастки, ставлять капкани
Наше кохання запросто не залякати,
не скочить, не зникне й не втече
Ще тисячі нехай, нам й сотні не завадять,
ми старі рицарі холодної війни
Несемо крихке серце кришталеве,
і тихо гріємо любов'ю
6
0
539
if only
Ти не на довго і сам це визнав
Ти не насправді і скоро це вистрелить
Я не найкраща і маю свій дар
Чекати, коли прийде серця владар
Будуєш захмарні будинки й паркани
Ховаєш скелетів до старої шафи
Я її відкриваю, жахаюсь нестямно
Але залишати душу без тіла - гуманно
Ми знімемо маски колись, ненароком
І це нас зламає від болю і смутку
Залишимось разом чекати кохання,
Яке так і не прийде.. даремні зітхання
5
0
551
Втрачені квіти
Ти втратив свій магічний шарм,
коли забув про надприродний дар.
І зачаровуєш тепер лиш простаків,
людей огидніших від хробаків.
Знесилений блукаєш між містами,
і геть не маєш гадки, що си стало.
Так і живеш дурною славою поганця,
задовольняєш жіночок у якості коханця.
Колись на мить ти пригадаєш квіти,
якими лише чарівник міг володіти.
Які вирощував і ніжно пестив,
але твій час вже втрачено, не повернеш.
6
0
561
від.стань..
послухай мого серця стук
воно шалено б'ється і палає
а я стою принишкла і чекаю
коли до тебе ближче підійду
відстань між нами неминуча
бо ти належиш не мені, комусь
пройдуть роки, а я стоятиму у краю
і все чекатиму симпатію твою
я не здаюся просто, ні, це сумно
я гарна дівчинка, собака мій кумир
мов хатіко чекаю біля стежки рожів
занадто складно кинути й піти
7
0
515
