без назви
поліська мавка
Нехай будують між нами муровані стіни, лаштують кілометри асфальтованих доріг Наше кохання не впаде в руїни, воно залишиться живим Нехай ламають руки кайданами, влаштовують пастки, ставлять капкани Наше кохання запросто не залякати, не скочить, не зникне й не втече Ще тисячі нехай, нам й сотні не завадять, ми старі рицарі холодної війни Несемо крихке серце кришталеве, і тихо гріємо любов'ю
2019-03-27 22:03:16
6
0
Інші вірші поета
віденський вальс Втрачені квіти invention -
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1772
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1996