Втрачені квіти

поліська мавка

Ти втратив свій магічний шарм, коли забув про надприродний дар. І зачаровуєш тепер лиш простаків, людей огидніших від хробаків. Знесилений блукаєш між містами, і геть не маєш гадки, що си стало. Так і живеш дурною славою поганця, задовольняєш жіночок у якості коханця. Колись на мить ти пригадаєш квіти, якими лише чарівник міг володіти. Які вирощував і ніжно пестив, але твій час вже втрачено, не повернеш.

2018-12-13 08:36:01

Інші вірші поета

та й таке віденський вальс invention без назви

Інші поети

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

Corry T'Erickson

@Corry_T_Erickson

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15631

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1075