від.стань..
послухай мого серця стук воно шалено б'ється і палає а я стою принишкла і чекаю коли до тебе ближче підійду відстань між нами неминуча бо ти належиш не мені, комусь пройдуть роки, а я стоятиму у краю і все чекатиму симпатію твою я не здаюся просто, ні, це сумно я гарна дівчинка, собака мій кумир мов хатіко чекаю біля стежки рожів занадто складно кинути й піти
2018-11-21 23:53:32
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3449
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2762