від.стань..

поліська мавка

послухай мого серця стук воно шалено б'ється і палає а я стою принишкла і чекаю коли до тебе ближче підійду відстань між нами неминуча бо ти належиш не мені, комусь пройдуть роки, а я стоятиму у краю і все чекатиму симпатію твою я не здаюся просто, ні, це сумно я гарна дівчинка, собака мій кумир мов хатіко чекаю біля стежки рожів занадто складно кинути й піти

2018-11-21 23:53:32

Інші вірші поета

кольоровірші - Втрачені квіти війна

Інші поети

Eiffel

@Miss_Eiffel

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3237

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1812