Забуття

Maksym

Крізь пальці рук просочується час Відлунням голос тихо шелестить Загублене кохання в'ється поміж нас Та серце вільне більше не тремтить Не має страху йти у далечінь Жалю немає, в помилках лиш суть З під шкіри вже не виглядає тінь Й понуро мрії десь на ешафоті ждуть Оманне сяйво наздогнати не зумів Хоча й старався бути не таким як всі Ти автентичність з плином часу загубив Та власну суть у душах інших залишИв Назавжди ... .

2022-09-30 18:38:45

Інші вірші поета

Життя... Межі божевілля

Інші поети

Yunus Arpacı

@yunusarpc

Женя Яльцина

@alleksandrijka

رِينبـــو

@RawanEltheni

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1253

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1532