Забуття
Крізь пальці рук просочується час Відлунням голос тихо шелестить Загублене кохання в'ється поміж нас Та серце вільне більше не тремтить Не має страху йти у далечінь Жалю немає, в помилках лиш суть З під шкіри вже не виглядає тінь Й понуро мрії десь на ешафоті ждуть Оманне сяйво наздогнати не зумів Хоча й старався бути не таким як всі Ти автентичність з плином часу загубив Та власну суть у душах інших залишИв Назавжди ... .
2022-09-30 18:38:45
10
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13153
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6324