Забуття
Maksym
Крізь пальці рук просочується час Відлунням голос тихо шелестить Загублене кохання в'ється поміж нас Та серце вільне більше не тремтить Не має страху йти у далечінь Жалю немає, в помилках лиш суть З під шкіри вже не виглядає тінь Й понуро мрії десь на ешафоті ждуть Оманне сяйво наздогнати не зумів Хоча й старався бути не таким як всі Ти автентичність з плином часу загубив Та власну суть у душах інших залишИв Назавжди ... .
2022-09-30 18:38:45
10
0
Інші вірші поета
Життя... Межі божевілля
Інші поети
Soumyadip
@soumyadip
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3127
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12988