Життя...
Maksym
Життя, зупинка, ранок, рух автомобілів Крізь сонні очі бачу вдалині Як поспішають люди, сповнені надії А я стою з портфелем на спині Життя, зупинка, рух, сонце у зеніті. Очі примружені... та бачу вдалині Як посміхаються маленькі діти А я стою з цигаркою в руці Зупинка, галас, шалений рух автомобілів Весь переляканий я чую вдалині Протяжний звук сирени, шуми вибухів І поспіхом шукаю паспорт та ключі Зруйнована зупинка, тиша, вечір. Крізь сльози й дим я бачу вдалині НенАвисть, біль, загублені дитячі речі. І навколо немає ні душі... Життя, зупинка, метушіння, рух автомобілів Крізь спогади кошмарні бачу вдалині Як йде відновлення старих кварталів А я тримаю внучку, весь у сивині Життя... .
2023-07-06 15:05:24
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Прекрасно написано. Ніби все життя промайнуло перед очима.
Відповісти
2023-07-07 07:55:26
Подобається
Інші вірші поета
Межі божевілля Забуття
Інші поети
OhNamSoo
@OhNamSoo
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2441
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4076