Межі божевілля

Maksym

Пірнає сонце знову за межу Дивлюся я з захопленням на зорі Щоразу як у перше збережу У пам'яті своїй — думки прозорі Дуальність, що існує в небесах Водночас і прекрасна і жахлива Та пестячи лиш тільки свій романс Вдаєш, що думка інших — хвороблива Усі хто заглядає в небокрай Крізь телескоп або на моніторі Картину бачать різну, пам'ятай: "Безмежний світ — крізь окуляри долі" Тягуча пелена танцює на твоїх очах Й розтанути не може без зусилля Та ті хто із застоєм б'ються на ножах Залишать власні межі божевілля.

2022-09-27 20:14:22

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Veil

Проникливі у вас вірші, в душі щось відгукнулося

Відповісти

2022-09-30 22:43:18

Подобається

Maksym

Дякую, приємно)

Відповісти

2022-10-01 01:28:56

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4494

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8890