Éhezem
Nem eszem nem iszom, Örökre megnyugszom. Az alakom és alkatom, Mindig is letagadom. Nem láttad még teljes egészét, Hogy mennyire is szétesett. Így hagyom, nem akarom, Hogy megmaradjon szép alakom. Elrontom hát egyedül, Én felelősségem legbelül.. Kiraktam a falamra, mikor még Számíthattam magamra. Tíz napig csak egyszer eszek, Magam be is gyógyszerezem. Összetörve fekszem a földön, Minden darabom összetörve vagyon. Mindenki lenézett, az helyett, Hogy segítettek volna, Betemetni ezt az üres helyet. Magamban örlődöm hát, Összetöröm magam, Nehogy már kitagadj, És megint magad maradj. Nem vagyok szép, sem okos, De torkos sem maradok. Szépségem elveszett a régi énemmel, Kit most összekaparhatok.
2019-10-22 22:09:49
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12334
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2493