Цупкий папір
Дарина Дорогань
Я звикла на цупкому папері писати І чорному, як закутки страху. Я справді забуваю про норми етики, Коли це заходить до теми поетики. Я пишу кольоровими ручками, Наче вношу в темряву світло. Я відчуваю себе трохи мужньо, Якщо при цьому використовую білилу. Я будую всередині світ ідеалу, Той, що так своїм назвати боюсь. Там немає нічого і тільки нотки нектару З квітів зібраних у полі — не журюсь. Я пишу ні про що і йду в нікуди, Так вже контекст замінили ми сном. Пробач, якщо грубо та я ж не про те, А про листи, що пишу "капсом" до тебе.
2022-01-23 07:53:22
5
0
Інші вірші поета
Божевілля Від серця аж до людей Люблю Ми були знайомі лише день
Інші поети
Anna Gera
@my_own_story
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9046
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1994