Цупкий папір
Дарина Дорогань
Я звикла на цупкому папері писати І чорному, як закутки страху. Я справді забуваю про норми етики, Коли це заходить до теми поетики. Я пишу кольоровими ручками, Наче вношу в темряву світло. Я відчуваю себе трохи мужньо, Якщо при цьому використовую білилу. Я будую всередині світ ідеалу, Той, що так своїм назвати боюсь. Там немає нічого і тільки нотки нектару З квітів зібраних у полі — не журюсь. Я пишу ні про що і йду в нікуди, Так вже контекст замінили ми сном. Пробач, якщо грубо та я ж не про те, А про листи, що пишу "капсом" до тебе.
2022-01-23 07:53:22
6
0
Інші вірші поета
Буду Запах книжок Сам Хто я?
Інші поети
Vikto
@_vikto
Janocska
@Janocska
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2786
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323