Поряд
Поплач зі мною, будь ласка, Спустись трохи нижче до мене, Як я потребую зараз твою ласку І клаптик ясного неба. Я прошу, не йди, ще не час, Лишись, побуть ще трохи зі мною. Я знаю, для тебе це зовсім не важко І я не хочу відчувати іншого поряд. Відкрий для мене слово своє, Я знаю любов твоя вища за все. І ти так прагнеш втішити мене, Що серце завмирає, на колінах тепер. Я плачу з тобою, ти таки поряд, Відчуваю присутність твою. Я знаю, не лишиш щоб не було, Ти збережеш квітку малу. Вберігаєш від самої себе, Що так хоче поквитатись з тобою. Та ти всемогутній отець, мій борець, Мене окриляє, що ти завжди поруч.
2022-01-31 06:51:50
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ярина Михно
Сильно🥺
Відповісти
2022-01-31 07:10:34
1
Дарина Дорогань
@Ярина Михно не без цього 😌
Відповісти
2022-01-31 07:11:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669