Друзі
Я хочу писати про друзів, Такі важливі для мене ці люди. Спогадів з ними повний кузів І кілометри непройдених днів. *** Ти старший не на рік і не два, Десь більше ніж на пів життя. Та чи поставало це проблемою Ходити по вулицях в двох? Мене часто вражають промови, Що лунають від серця твого. Бувають моменти невиліковні Та з тобою на це всеодно. З слів я вичерпую мудрість, А інколи просто сміюся. Так подобаються наші розмови, Що зав'язуються трохи безглуздо. *** О, ця людина окрилює всіх! Та, що зветься просто щасливо. Для мене ти сонце, зорі і мить, Ти відкрила все і навіть більше! Всі ці дрібниці життя Ми розбирали тільки з тобою. І вгамували гамір в своїх думках Лише словом сказаним з любов'ю. Думаю знаєш ти більше ніж інші, А може, власне, не в цьому справа. Просто хочу вкутатись в обійми вічні, Щоб не впасти назад у провалля. *** Я хочу сказати про ту, Що обійняла в потрібний момент. Коли інші не стояли поряд, А йшли десь геть уперед. Мене вражає наскільки ти ніжна, Така тендітна і сувора водночас. Ти справжній лідер - тут без лапок, Надихає сила твоя і могутність. Знайомі ми ледь не з садочка І довго йшли однією тропою Та до моменту обраним Богом Ми повернуті були спиною. *** І як же багато я маю Маленьких друзів моїх, Які вписались в життя не спонтанно, Які наповнюють його "своїм". Це та дівчинка з клубу кумедна, Що любить дуже котів І подружка її чудненька, Що пише без зайвих слів. Це і та, що фотоапарат свій тримає - З нею відчую подвійне життя, Пильно стежу за нею в екрані, І пізнаю буденність буття. *** Люди бувають на мить чи на час, Так як Бог повелів: прийшли і пішли. Та ці затримались в моїх думках Не на годину, а на ціле життя.
2021-12-24 22:17:33
6
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Володимир Андрейків
Гарно
Відповісти
2021-12-25 14:52:02
1
Дарина Дорогань
Відповісти
2021-12-28 11:45:05
1
Дарина Дорогань
@Kruhitka Dobro дякую)☀️
Відповісти
2021-12-28 11:45:11
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1962
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4926