Ще не війна
Яке гарне світло На цих жовтих стінах І яке ласкаве сонце, Що проникає крізь скло. Захід сонця стає холодним І кольори стають не такі. Через вікно не побачу світ, Він буде не таким. Сьогодні йде запекла війна Всю пиху і підступність показує ворог. Ми молимось за сім'ї й небеса, Кожного дня, готуючись до бою. Огортає паніка серце І страх за ближніх своїх. Спостерігаючи за синім небом, Наповнюю його нічим. Вірю в прийдешні сили І справді сонце ще сходить. Серце пронизує мелодія Ніжна і сповнена миром.
2022-02-22 13:03:41
7
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3109
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487