Роки світові
Прожени печаль із душі Подивившись на нічні зорі, Ніби світять у купі вони Та насправді,вони одинокі. Бо не зна ті небесні тіла Куму світять,у нічну пору, Як і твоя душа теж не зна, Які двері відкрила і комУ. Але ти не одна на Землі І між нами дороги відкриті, А між ними,роки світові, На орбітах стоять непохитних. Подивися уважно іще, Мерехтять вони,наче вогні І ніхто з них не знає ще Коли впадуть вони у пітьмі. Тож,радій кожній ночі ти, Не забувай,оте,просте З нас ніхто не знає коли, Як і де ми упадем.
2021-03-15 19:22:19
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євген Ткач
дякую
Відповісти
2021-03-15 19:53:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2735
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2146