1.Теі
*тррр-тррр-тррр*
- Ну хто ще там дзвоне?! І який дибіл включив вібрацію???- Крикнула дівчина з ліжка біля вікна.
- Ліна! Виключи ти це нарешті!- Крикунула дівчина яка лежала навпроти минулої.
- Теі, це твій! Якщо ти зараз не піднімеш свою п'яту точку, обіцяю не бачити тобі степендії як своїх вух.
Після цих слів дівчина раптово піднялася з ліжка встала босими ногами на дерев'яну підлогу та побігла до свого письмового столу який розташовувався одразу після ліжка. Теі взяла телефон у руки і вібрація припинилася. Телефон був досить холодним, як і взагалі повітря у кімнаті. Адже уже був листопад а опалення так і не було. Тоді дівчина бігом побігла до ліжка, закуталася у ковдру та прийняла виклик від абонента. Все що вона відповідала під час розмови це було "мг". Та і розмова була не довгою. Після чого Теі подивилася у вікно. На дворі була 5 година ранку ще було темно. Та дівчина могла бачити своє відображення у вікні. Вона дивилася на густе та довге до талії темно коричневе волосся яке легенько закручувалося у локони, на сірі очі які уже світліші за її мішки під очима, та потріскані від холоду червонуваті губи. Все це здавалося чимось нереальним адже зовсім недавно вона робила стрижку а волосся уже так відросло. Та від таких думок її відволік зорепад. Вона помітила як зірки починають падати одна за одною, тому вона одразу одягнула пуховик та шарф, взулася у кросівки та побігла на дах. Вони жили під самим дахом тому це багато часу не зайняло. Теі завжди згадувала бажання коли падали зірки. Вона закрила очі склала руки одна до одної та напівпошепки промовила:
- Я хочу щоб це все закінчилося, хочу жити і не думати про навчання чи гроші, хочу відправитися туди де мене ніхто не найде.
Після цих слів Теі відкрила очі запхала свої холодні руки у кишені та ще постояла на даху дивлячись як з її губ йде холодний пар. За декілька секунд на дах піднялась якась жінка. Теі подивилася на неї досить злякано. Адже, що робити старій жінці на даху о 5 ранку.
- Перепрошую, вам чимось допомогти?- з вічливості запитала Теі. Та з ніг до голови змогла оцінити жінку. Вона виглядала досить бідною та хворою. Про це видавав її кашель час від часу, та її важка ходьба у подертому взутті.
-Поговори зі мною.- сказала жінка та направилась до краю. Вона спокійно сіла звисівши ноги з даху та обернулася покликати рукою дівчину. Спочатку Теі злякалася проте не знаючи чого підійшла до неї та сіла з боку. Лише коли вона сиділа у дівчини промайнула думка чому вона це зробила. Та старенька жінка ніби читала її думки, почала говорити:
- Хочеш життя де не будеш думати про гроші і ніхто не найде?
- Ви мене підслуховували?
-Ні люба, проте я можу здійснити твою мрію. - сказала жінка і з усмішкою подивилася на неї.
-Що??- у дівчини на обличчі був шок і це було досить помітно. Та дівчина не встигла оговтатись як жінка рукою пхнула її у низ. Та дівчина упала на землю. Жінка подивилася на тіло дівчини яке з усіх сторін наповнюється кров'ю та просто пішла.
Дівчина досі була у шоковому стані. Остатнє, що вона помітила це схід сонця. Теі намагалася кликати на допомогу але не мала на це сил і в кінці кінців вона заплющила очі.
- Ну хто ще там дзвоне?! І який дибіл включив вібрацію???- Крикнула дівчина з ліжка біля вікна.
- Ліна! Виключи ти це нарешті!- Крикунула дівчина яка лежала навпроти минулої.
- Теі, це твій! Якщо ти зараз не піднімеш свою п'яту точку, обіцяю не бачити тобі степендії як своїх вух.
Після цих слів дівчина раптово піднялася з ліжка встала босими ногами на дерев'яну підлогу та побігла до свого письмового столу який розташовувався одразу після ліжка. Теі взяла телефон у руки і вібрація припинилася. Телефон був досить холодним, як і взагалі повітря у кімнаті. Адже уже був листопад а опалення так і не було. Тоді дівчина бігом побігла до ліжка, закуталася у ковдру та прийняла виклик від абонента. Все що вона відповідала під час розмови це було "мг". Та і розмова була не довгою. Після чого Теі подивилася у вікно. На дворі була 5 година ранку ще було темно. Та дівчина могла бачити своє відображення у вікні. Вона дивилася на густе та довге до талії темно коричневе волосся яке легенько закручувалося у локони, на сірі очі які уже світліші за її мішки під очима, та потріскані від холоду червонуваті губи. Все це здавалося чимось нереальним адже зовсім недавно вона робила стрижку а волосся уже так відросло. Та від таких думок її відволік зорепад. Вона помітила як зірки починають падати одна за одною, тому вона одразу одягнула пуховик та шарф, взулася у кросівки та побігла на дах. Вони жили під самим дахом тому це багато часу не зайняло. Теі завжди згадувала бажання коли падали зірки. Вона закрила очі склала руки одна до одної та напівпошепки промовила:
- Я хочу щоб це все закінчилося, хочу жити і не думати про навчання чи гроші, хочу відправитися туди де мене ніхто не найде.
Після цих слів Теі відкрила очі запхала свої холодні руки у кишені та ще постояла на даху дивлячись як з її губ йде холодний пар. За декілька секунд на дах піднялась якась жінка. Теі подивилася на неї досить злякано. Адже, що робити старій жінці на даху о 5 ранку.
- Перепрошую, вам чимось допомогти?- з вічливості запитала Теі. Та з ніг до голови змогла оцінити жінку. Вона виглядала досить бідною та хворою. Про це видавав її кашель час від часу, та її важка ходьба у подертому взутті.
-Поговори зі мною.- сказала жінка та направилась до краю. Вона спокійно сіла звисівши ноги з даху та обернулася покликати рукою дівчину. Спочатку Теі злякалася проте не знаючи чого підійшла до неї та сіла з боку. Лише коли вона сиділа у дівчини промайнула думка чому вона це зробила. Та старенька жінка ніби читала її думки, почала говорити:
- Хочеш життя де не будеш думати про гроші і ніхто не найде?
- Ви мене підслуховували?
-Ні люба, проте я можу здійснити твою мрію. - сказала жінка і з усмішкою подивилася на неї.
-Що??- у дівчини на обличчі був шок і це було досить помітно. Та дівчина не встигла оговтатись як жінка рукою пхнула її у низ. Та дівчина упала на землю. Жінка подивилася на тіло дівчини яке з усіх сторін наповнюється кров'ю та просто пішла.
Дівчина досі була у шоковому стані. Остатнє, що вона помітила це схід сонця. Теі намагалася кликати на допомогу але не мала на це сил і в кінці кінців вона заплющила очі.
Коментарі