КЕЛИХ ЗА МИНУЛЕ
минуле - порожня книга в руках, чи то Фенікс, що сяє в вогнях? історія - це не лише купа сторінок, це кава уранці, шепіт нічного вітру. але зрозуміти її - це вже вища математика, де забобони й вірування зводяться до краю. так що, підніміть свої келихи, за минуле, за те, що ми забули, але ще не втратили повністю. бо поки є історія, є і надія, зрозуміти цей малосюжетний фільм, під назвою - "життя".
2024-05-16 03:38:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2731
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2426