ХТИВКИ
ніхто і ніколи
(18+)
в голові моїй барвисто розливаються, божевільні картинки, думи ожили в реальні барвінки. шалені акварелі жадання на тлі вимальовуються, хороводи розпусти у незайманих кутах вирисовуються. грудей півкулі випадають з в'язниці, очі кличуть до сховку ніжної спідниці. нікому не віддам свої регалії - гордість самця закорінена, плювати на чесноти і моралі, похітлива душа вже сп'яніла. скільки можна стримуватись в путах цноти дебіла? я помру природною смертю розпусного звіра.
2024-05-13 22:26:58
2
0
Інші вірші поета
ЖИТТЄПИС НЕ ПСУЙ ДИХАЛА КРОВ'Ю БЕЗ КРИЛ
Інші поети
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Nespassion
@Nespassion
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2462
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2625