ЕНТРОПІЯ ПРИМАР

ніхто і ніколи

(18+)
життя - ганьба, життя - омана, а душа пройобана, в гидотах пана. тож, візьму в руки автомат, щоб змусити всіх посміхатись. снилось мені уві сні, як вбивав людей на війні. в цирку тіней, де імла стояла, любити одне одного не давала. втрачені душі, втомлені очі, розпач зжирає, ці кончені туші. намалювати посмішку на ребрах - ось моя примха, ось моя омана. візьму кулемет, націлюсь в хребет, змушу всіх сміятись, забутись всіх і вся. хай пекло навколо, хай імла, але, посміхнеться кожна душа. та дарма, смішки були даремні, посміхатись не вміли ці вояки смірені. не навчив їх любити в дзеркалах імли, вониж самі вже забули хто вони. тож плюну на ці марні потуги, навіжена омана, життєві оці штуки. цигарку димну, геть з глузду зійду, на потіху ночі, цієї сволочі.

2024-05-15 01:14:33

1

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5948

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2789