ЕНТРОПІЯ ПРИМАР

ніхто і ніколи

(18+)
життя - ганьба, життя - омана, а душа пройобана, в гидотах пана. тож, візьму в руки автомат, щоб змусити всіх посміхатись. снилось мені уві сні, як вбивав людей на війні. в цирку тіней, де імла стояла, любити одне одного не давала. втрачені душі, втомлені очі, розпач зжирає, ці кончені туші. намалювати посмішку на ребрах - ось моя примха, ось моя омана. візьму кулемет, націлюсь в хребет, змушу всіх сміятись, забутись всіх і вся. хай пекло навколо, хай імла, але, посміхнеться кожна душа. та дарма, смішки були даремні, посміхатись не вміли ці вояки смірені. не навчив їх любити в дзеркалах імли, вониж самі вже забули хто вони. тож плюну на ці марні потуги, навіжена омана, життєві оці штуки. цигарку димну, геть з глузду зійду, на потіху ночі, цієї сволочі.

2024-05-15 01:14:33

1

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5018

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1982