НЕ ПСУЙ

ніхто і ніколи

(18+)
світ - як використаний презерватив брудний, зім'ятий, непотрібний але хтось має його прибрати а ми - всі мікроби на ньому розмножуємось, гадимо, вмираємо думаємо, що щось змінюємо утопісти трахають повітря мріючи про кращий світ в він лише стогне від болю не зробити гірше - вже подвиг коли кожен рух, кожен подих залишає слід у цьому борделі буття ми - статеві органи всесвіту що намагаються не заразити одне одного в оргії нашого існування краще вже мастурбувати наодинці ніж намагатися змінити світ і випадково запліднити його новим злом не псувати - ось наша місія в цьому содомі і гоморрі яку ми називаємо життям може, єдиний спосіб не нашкодити це просто лежати пластом і спостерігати, як світ трахає сам себе?

2024-08-28 02:31:39

Інші вірші поета

ОФРАНДО СТІКСУ МЕРТВЕ МОРЕ ВЕЛИКА РІЧ КОЛО БОЛЮ

Інші поети

Maee

@Maee

Рыжий

@Kliri

Олена Корун

@Olena_Korun

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

4221

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5948