МОНОЛОГ ПСА
загнаний в кут самотності гарчу, від люті, безсилля болі реву. людське так близько і так далеко, наче кістка, що в повітрі завмерла. не вмію виражати власні почуття, тож кидаюсь кусати навмання. руки, що тягнуться на порятунок, зустрічаю ревом і гарчанням люто. бездомний пес, ласки не знаю, блукаю сам, шлях свій верстаю. життя пройшло вбік, майнуло десь, лиш біль зі мною зостався, хрест. людське так близько і так далеко, тепло обіймів - лиш примари мрія. кидаюсь шалено на всіх навкруги, бо жити інакше вже не вмію.
2024-05-16 21:22:29
1
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2396
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3650