ХМІЛЬНА МУЗА

ніхто і ніколи

(18+)
хтось давав обіцянки за двох, де обіцяли секс для трьох? так, моя рима - це викидок їбанутого тріпа, та начхати на вигадки, я кончений виродок. люблю лиш чорнило, п'ю його вміло, трахаю запекло, цим єством животію. від нього народжуються строфи, виникають нові строки - не істоти плоті й крові, лиш віршів гарячих стопи. нічого ліричного, жодних ілюзій, лиш чистий, натуральний ґвалт, від збочених, похмурих алюзій.

2024-05-17 00:08:39

Інші вірші поета

РЕКВІЄМ ДЛЯ "ЖИВОГО" БЕЗ НАЗВИ ПІВТОРАШКИ ЕКЗИСТЕНЦІЙНА АВАРІЯ

Інші поети

Andrii Grek

@andrii_grek

Dilekata

@DiLeKata

uranic nihilist

@heavens_are_fake

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

102

4055

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11204