Вірші
Всі
ХХХ
Сонце сховалось ща обрій,
Світ погрузився у тьму,
Була би ця ніч звичайна,
Та маю я думку одну.
Ніч така чорна, як кава,
Вона розчиняє в собі,
Коли о третій годині
Сумуєш, та лічиш зірки.
Місяць освітить дорогу,
Дорогу моїм почуттям,
Щоб заспокоїть тривогу
Складної дилеми життя
3
0
308
hate you
Як же ти мене дістав,
Як же я ненавиджу тебе
Просто сліпо.
І тут жодної відсилки на мій зір,
Я ненавиджу твої слова мені все більше й більше,
Кожне друге слово що ти говорив.
Кожне друге речення було для того,
Щоб полити мене брудом з голови до ніг,
Щоб заповнити весь простір тихим презирством,
Лецимірив як тільки міг.
І думаєш напевно, що через той же зір я не бачу,
Не помічаю оцих образ,
Помилився,
Це ти не бачиш, як я стримуюсь увесь час,
Як ковтаю кожну образу, кожне слово, і гідність свою,
Може я таки помиляюсь, ти все бачиш,
Роблячи вигляд що це окей.
Бо у тебе таке життєве кредо.
Принижувати інших, як самовираження.
Руйнувати себе заради дружби це моя прерогатива,
Ти не перший, і на жаль, не останній,
А так хотілося
0
0
184
ххх
Чому я щаслива?
Таке, риторичне питання,
Тебе я побачила двічі
Не маючи навіть бажання.
Отак-от на посмішку твОю спокійно дивлюсь,
Поки всередині на себе ж сама і злюсь.
На мене ти дивишся, ну, максимально рідко,
І хоч пам'ятаєш можливо отак злегкА,
Хоч кожного разу забуваю тобі підморгнути,
А в планах у мене, звЕсти тебе з ума.
Але всі ілюзії приторні, дуже солодкі,
Неначе картковий будинок, обсипляться враз,
Бо вкотре я бачу тебе не самого,
І вкорте я плачу, забувши про простір і час...
1
0
269
