nuit etoille
@destine
Вірші Всі
ХХХ
Сонце сховалось ща обрій, Світ погрузився у тьму, Була би ця ніч звичайна, Та маю я думку одну. Ніч така чорна, як кава, Вона розчиняє в собі, Коли о третій годині Сумуєш, та лічиш зірки. Місяць освітить дорогу, Дорогу моїм почуттям, Щоб заспокоїть тривогу Складної дилеми життя
3
0
310
hate you
Як же ти мене дістав, Як же я ненавиджу тебе Просто сліпо. І тут жодної відсилки на мій зір, Я ненавиджу твої слова мені все більше й більше, Кожне друге слово що ти говорив. Кожне друге речення було для того, Щоб полити мене брудом з голови до ніг, Щоб заповнити весь простір тихим презирством, Лецимірив як тільки міг. І думаєш напевно, що через той же зір я не бачу, Не помічаю оцих образ, Помилився, Це ти не бачиш, як я стримуюсь увесь час, Як ковтаю кожну образу, кожне слово, і гідність свою, Може я таки помиляюсь, ти все бачиш, Роблячи вигляд що це окей. Бо у тебе таке життєве кредо. Принижувати інших, як самовираження. Руйнувати себе заради дружби це моя прерогатива, Ти не перший, і на жаль, не останній, А так хотілося
0
0
185
ххх
Чому я щаслива? Таке, риторичне питання, Тебе я побачила двічі Не маючи навіть бажання. Отак-от на посмішку твОю спокійно дивлюсь, Поки всередині на себе ж сама і злюсь. На мене ти дивишся, ну, максимально рідко, І хоч пам'ятаєш можливо отак злегкА, Хоч кожного разу забуваю тобі підморгнути, А в планах у мене, звЕсти тебе з ума. Але всі ілюзії приторні, дуже солодкі, Неначе картковий будинок, обсипляться враз, Бо вкотре я бачу тебе не самого, І вкорте я плачу, забувши про простір і час...
1
0
270