nuit etoille
@destine
Вірші
ХХХ
Сонце сховалось ща обрій, Світ погрузився у тьму, Була би ця ніч звичайна, Та маю я думку одну. Ніч така чорна, як кава, Вона розчиняє в собі, Коли о третій годині Сумуєш, та лічиш зірки. Місяць освітить дорогу, Дорогу моїм почуттям, Щоб заспокоїть тривогу Складної дилеми життя
3
0
312
hate you
Як же ти мене дістав, Як же я ненавиджу тебе Просто сліпо. І тут жодної відсилки на мій зір, Я ненавиджу твої слова мені все більше й більше, Кожне друге слово що ти говорив. Кожне друге речення було для того, Щоб полити мене брудом з голови до ніг, Щоб заповнити весь простір тихим презирством, Лецимірив як тільки міг. І думаєш напевно, що через той же зір я не бачу, Не помічаю оцих образ, Помилився, Це ти не бачиш, як я стримуюсь увесь час, Як ковтаю кожну образу, кожне слово, і гідність свою, Може я таки помиляюсь, ти все бачиш, Роблячи вигляд що це окей. Бо у тебе таке життєве кредо. Принижувати інших, як самовираження. Руйнувати себе заради дружби це моя прерогатива, Ти не перший, і на жаль, не останній, А так хотілося
0
0
187
ххх
Чому я щаслива? Таке, риторичне питання, Тебе я побачила двічі Не маючи навіть бажання. Отак-от на посмішку твОю спокійно дивлюсь, Поки всередині на себе ж сама і злюсь. На мене ти дивишся, ну, максимально рідко, І хоч пам'ятаєш можливо отак злегкА, Хоч кожного разу забуваю тобі підморгнути, А в планах у мене, звЕсти тебе з ума. Але всі ілюзії приторні, дуже солодкі, Неначе картковий будинок, обсипляться враз, Бо вкотре я бачу тебе не самого, І вкорте я плачу, забувши про простір і час...
1
0
272
ХХХ
Это впервые так больно, Больно думать, что я жива, Больно видеть твою улыбку, Режет сердце мне без ножа.. Я надеюсь, что это раздумие Не поставит на мне клейма О, я верю, и это безумие, Как бы мне не сойти с ума... Сколько можешь торчать в голове моей, Сколько сил у меня заберёшь Если воды не станет, умоюсь слезами, Их-то у меня полно Наверное думаешь, что это простой перевод, Слова из какой-то тупой китайской песни .... Это к сердцу моему особый код Это все мои душевные болезни... Мое сердце, несчастной любви проекция, Но ты даже его забрал, У тебя их уже целая коллекция , Но единственную не избрал. И я знаю, что не стану ею И тем более, не улыбнусь А ты будь любимый ею, Я любовью своей захлебнусь
2
0
265
ХХХ
Я б'юся в істериках, Стараюсь триматися розуму. Я бачу тебе, Але - тінь, далі вічність у роздуму Я чую твій голос - Не можу поворухнутись. Я мертва, чи може, Я зможу до тебе торкнутись. Цей ворон кружляє усе наді мною, Готова піти, та забрати тебе із собою. Готова на все, щоб іще раз тебе обійняти, Готова я Одіну душу свою передати... Твій погляд на мене завжди був одним - байдужий, Я бачу тебе, ти такий же красивий і мужній, Мене ти не бачиш, не чуєш і не відчуваєш, Ти будеш щасливий, і ти це прекрасно знаєш. І я вже не тут, я в іншому, "кращому" місці, І ні, не померла, та жди не доброї вісті, Ти навіть не зрозумієш про кого йде мова, Ти тільки лишайся таким же - єдина умова. Ти навіть не знав, що я є, про моє існування, Це просто було за твою увагу змагання, Як бачиш, я потерпіла поразку, І більше не справдиться думка про нашую казку. Не втримала цього, І більше цього не відчую, І ворон несе мою душу подалі від всіх. Безмовно старалась очі відкрити, тепер, Так важко відкрити очі, коли ти помер... 19.03.19
3
0
287
ХХХ
Лежу на підлозі, Стараюсь побачить Морфея. Я вимкнула світло, І більше не бачу де я, І більше не хочу думать про те що з тобою, І більше не зможу відчути тебе рукою. Думки мої, не такі вже й важливі, та як же ж я можу прожити без тебе, без мрії. Ти світло в душі моїй вимкнув, і свічку згасив, Сказав що таку як я, ти б не любив...
1
0
372
У світі немає правди...
Сьогодні, у нашому світі, Важко повірить в дива, Через зневагу до інших, Забуваємо чесні слова, Ми не віримо іншим людям, Ми заплутуємось в собі. І говорячи в очі неправду, Все прокручуєм в голові. Нам важко сказати слово, Розмовляючи про почуття, Коли до всіх недовіра, У чому мій сенс життя...?
3
0
425