Вірші
ХХХ
Сонце сховалось ща обрій,
Світ погрузився у тьму,
Була би ця ніч звичайна,
Та маю я думку одну.
Ніч така чорна, як кава,
Вона розчиняє в собі,
Коли о третій годині
Сумуєш, та лічиш зірки.
Місяць освітить дорогу,
Дорогу моїм почуттям,
Щоб заспокоїть тривогу
Складної дилеми життя
3
0
317
hate you
Як же ти мене дістав,
Як же я ненавиджу тебе
Просто сліпо.
І тут жодної відсилки на мій зір,
Я ненавиджу твої слова мені все більше й більше,
Кожне друге слово що ти говорив.
Кожне друге речення було для того,
Щоб полити мене брудом з голови до ніг,
Щоб заповнити весь простір тихим презирством,
Лецимірив як тільки міг.
І думаєш напевно, що через той же зір я не бачу,
Не помічаю оцих образ,
Помилився,
Це ти не бачиш, як я стримуюсь увесь час,
Як ковтаю кожну образу, кожне слово, і гідність свою,
Може я таки помиляюсь, ти все бачиш,
Роблячи вигляд що це окей.
Бо у тебе таке життєве кредо.
Принижувати інших, як самовираження.
Руйнувати себе заради дружби це моя прерогатива,
Ти не перший, і на жаль, не останній,
А так хотілося
0
0
193
ххх
Чому я щаслива?
Таке, риторичне питання,
Тебе я побачила двічі
Не маючи навіть бажання.
Отак-от на посмішку твОю спокійно дивлюсь,
Поки всередині на себе ж сама і злюсь.
На мене ти дивишся, ну, максимально рідко,
І хоч пам'ятаєш можливо отак злегкА,
Хоч кожного разу забуваю тобі підморгнути,
А в планах у мене, звЕсти тебе з ума.
Але всі ілюзії приторні, дуже солодкі,
Неначе картковий будинок, обсипляться враз,
Бо вкотре я бачу тебе не самого,
І вкорте я плачу, забувши про простір і час...
1
0
279
ХХХ
Это впервые так больно,
Больно думать, что я жива,
Больно видеть твою улыбку,
Режет сердце мне без ножа..
Я надеюсь, что это раздумие
Не поставит на мне клейма
О, я верю, и это безумие,
Как бы мне не сойти с ума...
Сколько можешь торчать в голове моей,
Сколько сил у меня заберёшь
Если воды не станет, умоюсь слезами,
Их-то у меня полно
Наверное думаешь, что это простой перевод,
Слова из какой-то тупой китайской песни ....
Это к сердцу моему особый код
Это все мои душевные болезни...
Мое сердце, несчастной любви проекция,
Но ты даже его забрал,
У тебя их уже целая коллекция ,
Но единственную не избрал.
И я знаю, что не стану ею
И тем более, не улыбнусь
А ты будь любимый ею,
Я любовью своей захлебнусь
2
0
271
ХХХ
Я б'юся в істериках,
Стараюсь триматися розуму.
Я бачу тебе,
Але - тінь, далі вічність у роздуму
Я чую твій голос -
Не можу поворухнутись.
Я мертва, чи може,
Я зможу до тебе торкнутись.
Цей ворон кружляє усе наді мною, Готова піти, та забрати тебе із собою.
Готова на все, щоб іще раз тебе обійняти,
Готова я Одіну душу свою передати...
Твій погляд на мене завжди був одним - байдужий,
Я бачу тебе, ти такий же красивий і мужній,
Мене ти не бачиш, не чуєш і не відчуваєш,
Ти будеш щасливий, і ти це прекрасно знаєш.
І я вже не тут, я в іншому, "кращому" місці,
І ні, не померла, та жди не доброї вісті,
Ти навіть не зрозумієш про кого йде мова,
Ти тільки лишайся таким же - єдина умова.
Ти навіть не знав, що я є, про моє існування,
Це просто було за твою увагу змагання,
Як бачиш, я потерпіла поразку,
І більше не справдиться думка про нашую казку.
Не втримала цього,
І більше цього не відчую,
І ворон несе мою душу подалі від всіх.
Безмовно старалась очі відкрити, тепер,
Так важко відкрити очі, коли ти помер...
19.03.19
3
0
293
ХХХ
Лежу на підлозі,
Стараюсь побачить Морфея.
Я вимкнула світло,
І більше не бачу де я,
І більше не хочу думать про те що з тобою,
І більше не зможу відчути тебе рукою.
Думки мої, не такі вже й важливі, та як же ж я можу прожити без тебе, без мрії.
Ти світло в душі моїй вимкнув, і свічку згасив,
Сказав що таку як я, ти б не любив...
1
0
379
У світі немає правди...
Сьогодні, у нашому світі,
Важко повірить в дива,
Через зневагу до інших,
Забуваємо чесні слова,
Ми не віримо іншим людям,
Ми заплутуємось в собі.
І говорячи в очі неправду,
Все прокручуєм в голові.
Нам важко сказати слово,
Розмовляючи про почуття,
Коли до всіх недовіра,
У чому мій сенс життя...?
3
0
432
