Вірші
Всі
Проблеми
Як важко все ж таки жити
Важко уміти любити
Старатись не сумувати
Хоч з життя не випадати
І сльози ллються рікою
Прикриваю я їх рукою
Щоб не хвилювались знайомі
Приховую це все у домі
Щоб друзів не підводити
Треба посмішку фальшиву робити
Проблеми свої уникати
Свої почуття скривати
Як боляче на серці
Болючі шрами в душі
Сум нікуди не дівши
Проблеми як ножі у спині
У ночі приходять до мене
Приходять і рвуть моє серце
Царапини вже на руках
Подушка ціла в сльозах
Крича з цілою душою
Проблеми захлинають рікою
Залишаючись знову одною
Засипаючи холодною земльою
Засинаючи з біллю в собі
Прикидаючись зранку у тьмі
Тримаючи маску в руці
Роздивляюсь її на собі
3
1
201
Нерозуміння
Стільки проблем навалилось
Як я тут опинилась
Що стало з моїм життям
І що сказати батькам
Вони ж не зрозуміють
Скажуть по типу " здуріла "
Ніколи не розуміють
Що ж я пережила
Думають просто лінюсь
Просто не хочу учитись
Но я хочу відпочити
Скільки вже можна трудитись
Хочу мати своє життя
Хоч говорять " без вчання не буде життя"
Але ж знаю це просто слова
Знаю що є ще життя
Є справжнє покликання жити
І треба його все ж відкрити
І що подобається робити
Щоб весело було жити
Треба теж вміти кохати
Вміти себе показати
Зробити щось особливе
Подивитися влітку на зливу
А не сидіти з книжками
Думаючи лиш про екзамен
Прощаючись з почуттями
Бо так нам сказала мама
Но що ж на справді бажає душа
Що справді хоче вона
Невже сидіти в закритті
Думаючи як важко в житті
1
0
267
Миті любові
Твоя посмішка просто жахлива
І сміх не лунає так мило
Твої очі не сяють так щиро
І рум'янець ти десь загубила
Твої дотики стали бриткими
І поляд ти геть замінила
Почуття до мене змінила
І ніби ми стали чужими
Згадавши миті любові
Всі турботи надій й пісні
Захопили мене у собі
Згадавши моменти в весні
Знаєш як важко мені?
Не дам я волі сльозі
Всі турботи надій й пісні
Загасили в мить у мені
Розчарувавшись і в злі
Забравши мене від рідні
Замкнули мене у собі
Все ж важко мені на душі
2
0
271
