Проблеми
Як важко все ж таки жити Важко уміти любити Старатись не сумувати Хоч з життя не випадати І сльози ллються рікою Прикриваю я їх рукою Щоб не хвилювались знайомі Приховую це все у домі Щоб друзів не підводити Треба посмішку фальшиву робити Проблеми свої уникати Свої почуття скривати Як боляче на серці Болючі шрами в душі Сум нікуди не дівши Проблеми як ножі у спині У ночі приходять до мене Приходять і рвуть моє серце Царапини вже на руках Подушка ціла в сльозах Крича з цілою душою Проблеми захлинають рікою Залишаючись знову одною Засипаючи холодною земльою Засинаючи з біллю в собі Прикидаючись зранку у тьмі Тримаючи маску в руці Роздивляюсь її на собі
2023-01-08 14:39:27
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгеній Назаренко
Банальні рими. Вірш виглядає як "перелічення". Не вистачає образів. Структура і відчуття ритму є. Наповнення має право на життя, тому що це Ваші переживання.
Відповісти
2023-01-11 05:00:45
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9465
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2558