Нерозуміння

devil

Стільки проблем навалилось Як я тут опинилась Що стало з моїм життям І що сказати батькам Вони ж не зрозуміють Скажуть по типу " здуріла " Ніколи не розуміють Що ж я пережила Думають просто лінюсь Просто не хочу учитись Но я хочу відпочити Скільки вже можна трудитись Хочу мати своє життя Хоч говорять " без вчання не буде життя" Але ж знаю це просто слова Знаю що є ще життя Є справжнє покликання жити І треба його все ж відкрити І що подобається робити Щоб весело було жити Треба теж вміти кохати Вміти себе показати Зробити щось особливе Подивитися влітку на зливу А не сидіти з книжками Думаючи лиш про екзамен Прощаючись з почуттями Бо так нам сказала мама Но що ж на справді бажає душа Що справді хоче вона Невже сидіти в закритті Думаючи як важко в житті

2023-01-05 08:38:15

1

0

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3738

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2030