Нерозуміння
Стільки проблем навалилось Як я тут опинилась Що стало з моїм життям І що сказати батькам Вони ж не зрозуміють Скажуть по типу " здуріла " Ніколи не розуміють Що ж я пережила Думають просто лінюсь Просто не хочу учитись Но я хочу відпочити Скільки вже можна трудитись Хочу мати своє життя Хоч говорять " без вчання не буде життя" Але ж знаю це просто слова Знаю що є ще життя Є справжнє покликання жити І треба його все ж відкрити І що подобається робити Щоб весело було жити Треба теж вміти кохати Вміти себе показати Зробити щось особливе Подивитися влітку на зливу А не сидіти з книжками Думаючи лиш про екзамен Прощаючись з почуттями Бо так нам сказала мама Но що ж на справді бажає душа Що справді хоче вона Невже сидіти в закритті Думаючи як важко в житті
2023-01-05 08:38:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731