Дівчина Осінь
@divchyna_osin
Сестра по написанні "ванільної ванілі"❤️😂: @blakutnooka
Блог Всі
Порцелянова чашка
Особисте, Думки вголос
5
66
Як це - жити?✨
Особисте, Думки вголос
8
3
91
Вірші Всі
Магія нічного міста
Магія нічного міста Зачарує мене і тебе Неважливо, хто ми і звідки - Кожного вона забере. Ми біжимо й сміємося в голос І здається, ввесь світ під ногами Яка різниця, що там у когось, Коли от-от торкнемось небесами. Забудемо про біль і горе, Знайдем розраду у зірках, І хоч не завжди по коліна море, але життю ніколи Не вартує страх. Світла охоронці, ліхтарі, Оберігатимуть сон парку. Падатиме листя до землі, І ніч розтане в променях світанку. Хоч ти й мовчиш і дивишся у небо Слова - лиш подих, лише звук Мовчання - не завжди проблема, Коли розповіси усе дотиком своїх рук.
6
0
245
Чорне я, а ти біле
Чорне я, а ти біле Я люблю сонце, а ти любиш зливи Наш союз... Невже він можливий? Відмінності - хіба вони не важливі? Знаю, я надто вразлива Багато мрію - і це шкідливо І десь там, у душі, надії лелію, Що, можливо, колись тебе я зустріну. Хоч розділяє нас тиша вокзальних станцій І зоряного неба полотно Чи для нас це завада? Не знаю. Сподіваюсь, ти не забудеш мене, наче сон
4
0
238
Я зустріну тебе восени...
Я зустріну тебе восени, Серед жовтневого листопаду Ти триматимеш книжку А я, наче листя, до рук твоїх раптово впаду. Та дивитимешся на мене - Рум'янцем заллє мені щоки, Я заглядатиму тобі в очі - Побачу там свої роки. Знайду тебе в осіннім шепотінні, І шурхотінні листя золотого, Де ж ти блукав? Кого зустрів? Невже вдалось мені знайти нарешті того? Та ні, це все лиш випадковість "Вибачте", - скажу я тихо А ти.. всміхнешся затишно натомість І зникнеш серед золотих дерев. Забув ти книгу у моїх руках, Неначе слід залишив незбагненний, В моїх думках такий вогненний! Але ти зник.. шукати тебе - марно! І в парку тепер дощ, сіро й хмарно..
4
0
245