Чорне я, а ти біле
Чорне я, а ти біле Я люблю сонце, а ти любиш зливи Наш союз... Невже він можливий? Відмінності - хіба вони не важливі? Знаю, я надто вразлива Багато мрію - і це шкідливо І десь там, у душі, надії лелію, Що, можливо, колись тебе я зустріну. Хоч розділяє нас тиша вокзальних станцій І зоряного неба полотно Чи для нас це завада? Не знаю. Сподіваюсь, ти не забудеш мене, наче сон
2021-11-01 18:53:02
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2026
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1835