Чорне я, а ти біле
Чорне я, а ти біле Я люблю сонце, а ти любиш зливи Наш союз... Невже він можливий? Відмінності - хіба вони не важливі? Знаю, я надто вразлива Багато мрію - і це шкідливо І десь там, у душі, надії лелію, Що, можливо, колись тебе я зустріну. Хоч розділяє нас тиша вокзальних станцій І зоряного неба полотно Чи для нас це завада? Не знаю. Сподіваюсь, ти не забудеш мене, наче сон
2021-11-01 18:53:02
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3495
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3882