Я зустріну тебе восени...
Я зустріну тебе восени, Серед жовтневого листопаду Ти триматимеш книжку А я, наче листя, до рук твоїх раптово впаду. Та дивитимешся на мене - Рум'янцем заллє мені щоки, Я заглядатиму тобі в очі - Побачу там свої роки. Знайду тебе в осіннім шепотінні, І шурхотінні листя золотого, Де ж ти блукав? Кого зустрів? Невже вдалось мені знайти нарешті того? Та ні, це все лиш випадковість "Вибачте", - скажу я тихо А ти.. всміхнешся затишно натомість І зникнеш серед золотих дерев. Забув ти книгу у моїх руках, Неначе слід залишив незбагненний, В моїх думках такий вогненний! Але ти зник.. шукати тебе - марно! І в парку тепер дощ, сіро й хмарно..
2021-10-08 14:09:48
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8995
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2395