Я зустріну тебе восени...
Я зустріну тебе восени, Серед жовтневого листопаду Ти триматимеш книжку А я, наче листя, до рук твоїх раптово впаду. Та дивитимешся на мене - Рум'янцем заллє мені щоки, Я заглядатиму тобі в очі - Побачу там свої роки. Знайду тебе в осіннім шепотінні, І шурхотінні листя золотого, Де ж ти блукав? Кого зустрів? Невже вдалось мені знайти нарешті того? Та ні, це все лиш випадковість "Вибачте", - скажу я тихо А ти.. всміхнешся затишно натомість І зникнеш серед золотих дерев. Забув ти книгу у моїх руках, Неначе слід залишив незбагненний, В моїх думках такий вогненний! Але ти зник.. шукати тебе - марно! І в парку тепер дощ, сіро й хмарно..
2021-10-08 14:09:48
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3844
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2636