У задзеркаллі
Один Камінь вибив ефір, А свідомість це забуло, Він все знання в темряву занурив, Невідомо тепер, як усе було. Він придумав свою речовину Відкидаючи Всесвіт закони, Всім представив над-брехливе-божество І в науці розставив "ікони". Він сказав - немає чудес на Землі, Все підвладне тепер людині, Не буває енергій із поза, З науки він зробив каліку. Втілено задзеркалію храм Порожнечі відкидаючи закони, Все розставив по "потрібних" місцях, Пересмикнуло навіть нейрони. Обмеживши свідомість людей, Зробив все для структур поглинання, Ввів заборону для розумних ідей, Здоровий глузд не має значення. Обмеживши програмами розум Потенціал людини порушено, Все тепер на Землі навмання, Храм Божественний у людях зруйнований. У світах світла енергія є, Протікає там життя гармонійно, У світах мороку матерії не злічити, Світла немає в них і це логічно. Один Камінь вибив ефір Замінивши на ілюзію мороку, Став у науці він просто кумир, Тут його знає кожна бяка. Для того, щоб вижити в темряві Їм енергії потрібен посередник, Душі світлі в темряві в ціні, Темряви на землю прийшов проповідник. І качають з людей гаввах, Зникають у темряві світла душі, Не допоможе Ісус, не Аллах, Якщо імла просочилася через вуха. Щоб енергії більше зібрати, Темрява егрегорів безліч створила, А що буде з людьми їм начхати, Тут робота триває без привалу. Що має бути тим, Що й зовсім неможливо, Зникає душа на зовсім, У світі темному, продажному та хибному. У задзеркалії брехливим пливемо, У світі грубому, тривожному, порочному, Існуємо ми тут – не живемо, Життя тендітне в цьому світі не міцне. Сонце із заходу скоро зійде, Уся небо зміниться в небі, Здоровий глузд у людях знову оживе, Відродиться людська порода. Відновиться у світі баланс, Всі руйнуються темні храми, І торкнеться любов душ і очей, Усі закінчаться війни та драми.
2023-07-14 21:24:06
9
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1994
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6376