Вічний конфлікт
Функції страху особи немає, Страх нам свідомістю нав'язаний, Скільки ж приносить душі різних бід, Коли розум до страху прив'язаний Особа не бачить тривимірний наш світ, Потрібен духовний тут досвід, Безліч думок летить у наш ефір, Чути часом навіть тупіт. Страх пожирає енергію всю, Немає у його співчуття, Душу садить до себе на голку, Життя немає більше сяйва. Особистість вільна, свідомість немає - Вічний конфлікт виміру,Особистість духовна, свідомість у слід Шле їй свою поведінку. Є у уваги духовний секрет, Дуже воно допомагає, Можна перевірити свідомість пораду, Або того, хто вселяє. Головне треба собі довіряти Викинувши страхи, сумніви, Найчастіше душею себе спостерігати, І знати закон виміру. Правда у кожного життя своє, Замість любові – страх перед Богом, Все це людям вселив Сатана, Також ввів спрагу до вад. Найважливіша в житті порада - До Світла йди і не бійся, Страхів так багато, а істини немає, Життя всім серцем відкрийся. Ми упускаємо так багато всього, Радість не бачимо у творінні, Досить і кроку до кохання одного, Щоб розвіяти сумніви. Тільки вперед і ні кроку назад До життя, до кохання, до просвітління, Світла не страшний ні морок і ні пекло, Особистість – є Бога творіння.
2023-07-11 19:03:41
7
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5856
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5727