Вічний конфлікт
Функції страху особи немає, Страх нам свідомістю нав'язаний, Скільки ж приносить душі різних бід, Коли розум до страху прив'язаний Особа не бачить тривимірний наш світ, Потрібен духовний тут досвід, Безліч думок летить у наш ефір, Чути часом навіть тупіт. Страх пожирає енергію всю, Немає у його співчуття, Душу садить до себе на голку, Життя немає більше сяйва. Особистість вільна, свідомість немає - Вічний конфлікт виміру,Особистість духовна, свідомість у слід Шле їй свою поведінку. Є у уваги духовний секрет, Дуже воно допомагає, Можна перевірити свідомість пораду, Або того, хто вселяє. Головне треба собі довіряти Викинувши страхи, сумніви, Найчастіше душею себе спостерігати, І знати закон виміру. Правда у кожного життя своє, Замість любові – страх перед Богом, Все це людям вселив Сатана, Також ввів спрагу до вад. Найважливіша в житті порада - До Світла йди і не бійся, Страхів так багато, а істини немає, Життя всім серцем відкрийся. Ми упускаємо так багато всього, Радість не бачимо у творінні, Досить і кроку до кохання одного, Щоб розвіяти сумніви. Тільки вперед і ні кроку назад До життя, до кохання, до просвітління, Світла не страшний ні морок і ні пекло, Особистість – є Бога творіння.
2023-07-11 19:03:41
7
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1878