Вічний конфлікт
Функції страху особи немає, Страх нам свідомістю нав'язаний, Скільки ж приносить душі різних бід, Коли розум до страху прив'язаний Особа не бачить тривимірний наш світ, Потрібен духовний тут досвід, Безліч думок летить у наш ефір, Чути часом навіть тупіт. Страх пожирає енергію всю, Немає у його співчуття, Душу садить до себе на голку, Життя немає більше сяйва. Особистість вільна, свідомість немає - Вічний конфлікт виміру,Особистість духовна, свідомість у слід Шле їй свою поведінку. Є у уваги духовний секрет, Дуже воно допомагає, Можна перевірити свідомість пораду, Або того, хто вселяє. Головне треба собі довіряти Викинувши страхи, сумніви, Найчастіше душею себе спостерігати, І знати закон виміру. Правда у кожного життя своє, Замість любові – страх перед Богом, Все це людям вселив Сатана, Також ввів спрагу до вад. Найважливіша в житті порада - До Світла йди і не бійся, Страхів так багато, а істини немає, Життя всім серцем відкрийся. Ми упускаємо так багато всього, Радість не бачимо у творінні, Досить і кроку до кохання одного, Щоб розвіяти сумніви. Тільки вперед і ні кроку назад До життя, до кохання, до просвітління, Світла не страшний ні морок і ні пекло, Особистість – є Бога творіння.
2023-07-11 19:03:41
8
0
Схожі вірші
Всі
Holy
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
57
4
8084
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3021