Вічний конфлікт
Функції страху особи немає, Страх нам свідомістю нав'язаний, Скільки ж приносить душі різних бід, Коли розум до страху прив'язаний Особа не бачить тривимірний наш світ, Потрібен духовний тут досвід, Безліч думок летить у наш ефір, Чути часом навіть тупіт. Страх пожирає енергію всю, Немає у його співчуття, Душу садить до себе на голку, Життя немає більше сяйва. Особистість вільна, свідомість немає - Вічний конфлікт виміру,Особистість духовна, свідомість у слід Шле їй свою поведінку. Є у уваги духовний секрет, Дуже воно допомагає, Можна перевірити свідомість пораду, Або того, хто вселяє. Головне треба собі довіряти Викинувши страхи, сумніви, Найчастіше душею себе спостерігати, І знати закон виміру. Правда у кожного життя своє, Замість любові – страх перед Богом, Все це людям вселив Сатана, Також ввів спрагу до вад. Найважливіша в житті порада - До Світла йди і не бійся, Страхів так багато, а істини немає, Життя всім серцем відкрийся. Ми упускаємо так багато всього, Радість не бачимо у творінні, Досить і кроку до кохання одного, Щоб розвіяти сумніви. Тільки вперед і ні кроку назад До життя, до кохання, до просвітління, Світла не страшний ні морок і ні пекло, Особистість – є Бога творіння.
2023-07-11 19:03:41
8
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1187
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2786