Бідування
Я віддалюсь від них, я зникну, Чи це мене вони зметуть, Із стежки довгої, як бруд? На корм піраніям здадуть, Коли та стане днина, Аби не заважав комусь (йому). А я любив їх злотоцінно, Переживав і вдень і вніч. Але для чого? Що отримав? На що себе я напоров? На бідування десь у тіні, У затінку старих думок.
2022-12-15 15:56:36
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Антон Шаталов
дякую за відгук)
Відповісти
2022-12-15 16:23:45
Подобається
просто веселка
Гарно і сумно водночас ✨
Відповісти
2022-12-15 17:27:18
1
Антон Шаталов
@просто веселка радий, що сподобалося
Відповісти
2022-12-15 17:27:50
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3897
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053