Маніяк
Антон Шаталов
Я не забуду ці роки — Роки кохання і журби, Печалей, радости, буття... Нажаль немає вороття Туди, де все воно було І враз, немовби загуло Кудись далеко, так далеко, О чорно-жовта літня спеко, Верни то все, і хоч не треба Переверни з долів до неба Усе що стане на шляху, Аби хоч раз іще вернуть Приємності минувші... Але ж то ні, уже ніяк, Плин часу — гордий маніяк.
2023-06-02 19:13:34
6
0
Інші вірші поета
Терновий вінок Весна Veni, vidi, vici Я не піду
Інші поети
Muzalevski
@Muzalevski
mrs_nali
@mrs_nali
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1740
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8997