Дощ... І знову іде дощ

Антон Шаталов

Дощ... І знову іде дощ. В густезних хмарах нездійсненних порч, Несеться клятий наче напролом Він знову йде, цей дощ... Ізрання по вікні вода тарабанить, Гремище надімною знову бархотить Як бас триклятого Шопенового маршу А я ще й хочу стрибнути у пащу Де вже не буде лиха, слави і добра Де буду я.. де буду тільки я

2022-10-02 19:21:27

Інші вірші поета

Кураж пам'яті Пан Гранітний В містах Священної Русі Клич

Інші поети

Mary marko

@mary_45m

Irunkaa

@Irunkaa

Lincevskaia_16_17

@Lincevskaia_16_17

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3087

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16939