Дощ... І знову іде дощ

Антон Шаталов

Дощ... І знову іде дощ. В густезних хмарах нездійсненних порч, Несеться клятий наче напролом Він знову йде, цей дощ... Ізрання по вікні вода тарабанить, Гремище надімною знову бархотить Як бас триклятого Шопенового маршу А я ще й хочу стрибнути у пащу Де вже не буде лиха, слави і добра Де буду я.. де буду тільки я

2022-10-02 19:21:27

Інші вірші поета

Альбом Безталанні Дух незвичайний Гроза

Інші поети

Сергій

@sushko18

Anastasiia S

@Desperate_feme

Dashasafin

@Dasasafin

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3505

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3609