Дух паралітичний
Чи знаєш ти, калічуть як тенета,
В які заплутався я з ніг до голови?
Чи знаєш, серце, думаю про тебе,
І в ніч і в день — я думаю завжди.
В сльозах вмиваюся, що іншого обрала,
Коли я міг скоренько би дозріть.
Можливо мною ти і згордувала,
Та все ж, це ми не встигли полетіть,
Удвох: шалено, ніжно, тихо, незухвало,
Що і ніхто б не знав про нас з тобою.
Моє кохання ніжне і тривожне,
Я хочу попрощатися з гордою,
Лиш біля тебе, в сутінках, у полі,
Зостатися у цю нестерпну мить,
Покласти голову тобі на теплі руки,
Відчути запах опіумний твій.
Ти лиш збагни, сиділи б самотою,
І милувався б довго я тобою,
Отими чарами, що все таки змогли,
Змогли мене колись тобі скорить.
2022-12-15 16:23:27
7
2