Ідеал
Якщо хочеш — не питай, не візьмеш мене на кін! не помчуся за тобою, щоб простив ти, навздогін. Сам себе створив нікчемно, з купи вересків і ахів — слів не кидають даремно у множИні зі скандалів. Ти пишаєшся собою, що ти є таким як є, любиш "я", і так убого звинувачуєш мене? Що ж побачить дуже хочеш? Сором у моїх очах? Ти ж не гидував ніколи щось казати позаяк. Най тобі доповідають служки з служками повік, "Я часу свого не гаю і клепаю ворогів!" — Тобто ти аж так боїшся осуду чужих людей? Як дурепою повівся в гурті гордому з мишей, думаєш, що всі полюблять Гуру вищого? Е ні... Ці дурниці тебе гублять, і на кін беруть. Повір ти не станеш ідеалом, і ніколи ним не був, тож піди, як хоч з скандалом щоб навік тебе забув.
2024-09-18 19:01:41
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2223
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4515