Ідеал
Якщо хочеш — не питай, не візьмеш мене на кін! не помчуся за тобою, щоб простив ти, навздогін. Сам себе створив нікчемно, з купи вересків і ахів — слів не кидають даремно у множИні зі скандалів. Ти пишаєшся собою, що ти є таким як є, любиш "я", і так убого звинувачуєш мене? Що ж побачить дуже хочеш? Сором у моїх очах? Ти ж не гидував ніколи щось казати позаяк. Най тобі доповідають служки з служками повік, "Я часу свого не гаю і клепаю ворогів!" — Тобто ти аж так боїшся осуду чужих людей? Як дурепою повівся в гурті гордому з мишей, думаєш, що всі полюблять Гуру вищого? Е ні... Ці дурниці тебе гублять, і на кін беруть. Повір ти не станеш ідеалом, і ніколи ним не був, тож піди, як хоч з скандалом щоб навік тебе забув.
2024-09-18 19:01:41
1
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2559
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5503