Її люблю...

Антон Шаталов

Її люблю, одну, нестанну, Що йде до мене, чи не йде. Далека, темна, неузнанна, У островах океану мре. Її лише, її люблю, Хоч йде до мене знань пітьма. Із нею хочу я зостатись, Але у ній мене нема. Я попри все служити буду, Всевишній вічності морів. Щодня вмиваюся я брудом, Щодня мене нема вгорі. Щодня я б'юся день у денно, Щодня кричу в жарý пісень. Питання се є злободенним, Без тебе в мене зла мігрень. Без тебе спека, мряка, холод, Без тебе сонце не горить. І хай помру, бо буде голод, Котрий із світу нас зживить.

2023-03-31 08:55:43

5

0

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2129

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9259