Її люблю...
Антон Шаталов
Її люблю, одну, нестанну, Що йде до мене, чи не йде. Далека, темна, неузнанна, У островах океану мре. Її лише, її люблю, Хоч йде до мене знань пітьма. Із нею хочу я зостатись, Але у ній мене нема. Я попри все служити буду, Всевишній вічності морів. Щодня вмиваюся я брудом, Щодня мене нема вгорі. Щодня я б'юся день у денно, Щодня кричу в жарý пісень. Питання се є злободенним, Без тебе в мене зла мігрень. Без тебе спека, мряка, холод, Без тебе сонце не горить. І хай помру, бо буде голод, Котрий із світу нас зживить.
2023-03-31 08:55:43
5
0
Інші вірші поета
Guerre éternelle Небеса упали Неон Досі живий
Інші поети
William
@_WILLYY_
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5782
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4974