Ритуал
Ванна, де зволожене повітря, Кров із нотками червоного-помпейського, Цвіт очей каровита палітра, У свічаді ледь-ледь проявляються. З блиском леза із криці дамської, Жмутом пари бува, закриваються. Запах мила, і мило що піниться, Як Дніпро у свої кращі дні. Гарячуща вода, розлітаючись, Обпіка терплі руки міцні. Знову біль, знову кров, знову вишкварок, Що зірвався у думці блудній, Як рука невбережно проїхалась — Винна крапля стікала по склі. І з'явивсь натюрморт із трояндами, І терпкі пелюстки він з'єднав, Згасле вогнище як роздував — Дим здійнявся у вись понад хмарами. Розгорівся у серці пожар, Та ліхтар вже не світить від збудження, Завершився страшний ритуал.
2022-12-05 20:49:04
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Глибокий і образний вірш
Відповісти
2022-12-06 15:02:43
1
Антон Шаталов
@Лео Лея ґречно дякую за відгук
Відповісти
2022-12-09 14:41:49
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2530
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2159