Ритуал
Ванна, де зволожене повітря, Кров із нотками червоного-помпейського, Цвіт очей каровита палітра, У свічаді ледь-ледь проявляються. З блиском леза із криці дамської, Жмутом пари бува, закриваються. Запах мила, і мило що піниться, Як Дніпро у свої кращі дні. Гарячуща вода, розлітаючись, Обпіка терплі руки міцні. Знову біль, знову кров, знову вишкварок, Що зірвався у думці блудній, Як рука невбережно проїхалась — Винна крапля стікала по склі. І з'явивсь натюрморт із трояндами, І терпкі пелюстки він з'єднав, Згасле вогнище як роздував — Дим здійнявся у вись понад хмарами. Розгорівся у серці пожар, Та ліхтар вже не світить від збудження, Завершився страшний ритуал.
2022-12-05 20:49:04
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Глибокий і образний вірш
Відповісти
2022-12-06 15:02:43
1
Антон Шаталов
@Лео Лея ґречно дякую за відгук
Відповісти
2022-12-09 14:41:49
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3109