Кривава праведність
Антон Шаталов
Хочеш вчинити щось праведне — Кинься на гострі мечі. Кров як по лезу стікатиме — Будеш уже без гріхів. Тілом, порізаним, порваним, В пам'ять залізеш людську. Зникнеш відступником втомленим, Сіявши в очі піску. Щастя для інших шукатимеш? Кинеш себе нанівець? В просторі злоби блукатимеш, З осудом вийдеш на герць? Можеш очиститься ладаном, Сівши на потяг у Рай. Слухай свідомість й неправедно, Шлях собі сам обирай.
2023-03-05 19:55:52
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
дяка за відгук!!!
Відповісти
2023-03-07 20:40:05
Подобається
Інші вірші поета
Ау, гир-гав, гир-гав... Він вічний, він живий — визвольний рух Гуманістика Дегенерат
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3107
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4453