В смерканні Африки

Антон Шаталов

Трава, пісок, кора дерев, Земля і щебінь під ногами, Рука за руку у тумани, І йдем. В смерканні Африки не видно, Ні джунглів ні тварин, Лиш сонце пріле, що сідеє Та десь встає з глибин, А звідти йдуть гнилі кадаври, Десь ходить злий la dance macabre, І чудно так, хоч смертно так. Я йду стуливши свої очі, У даль... Аж раптом грім, гроза жахазна — Шумлять гілки старих дерев, І листя падає на щебінь, Пісок мокріє без перерв. А я іду, іду, ще суну, До вічності, а течія, Що зносить гілля, зносить гори, Мене ніяк не узяла. Втопило все зашвидкоплинно, Хати, сади, міцні дуби, В смерканні Африки не видно Того, що бачить хочеш ти... На дні, Тепер уже лише на дні, Тривоги, доконання, Багатство, панство, пустування, Усе на дні, усе на дні, Життя не буде більше, ні....

2023-05-28 22:45:49

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Красиво

Відповісти

2023-05-29 01:31:51

Подобається

Інші вірші поета

Ігрища Одкровення Україно ... Темний листопад

Інші поети

Daembae 댐배

@daembae

BON BON

@bon_bon_c0xu

Anna Sparrows

@birdwithword

Схожі вірші

Всі

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

8174

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1643