Рапід

Антон Шаталов

Чорно-білий рапід затягнувся повільною ниткою, наднуарно явився у світлі денної пори. Безфортунно радів, керував я миттєвостю тихою, і бездумно просив щоб рапідом минали роки. Ранок швидко пропав, день злетів, ніби порох гранатовий. Надвечір'я спустилось, як зірка засяла вгорі. Задухмянив Морфей, закрутивсь між залізними ґратами й вітерцем розпочав, задувати життєві огні. Чом повільність ота швидкоплинністю враз замінилася? Чом нуарність ще досі не грає яскравими барвами? Не прошу кольорів, що у мріях моїх не з'явилися, лиш прошу, щоб рапід загорівся огнями гранатними.

2024-06-05 23:16:27

2

0

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

102

16

4016

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4617