Під ревкотіння димарів...
Під ревкотіння димарів,
Що і не чуть вітрів шумів.
Під гавкотіння прайду гордих,
Гнилих, накурених, голодних,
Із димом голова як вата,
Важка на плечах минтиля,
Узять хвалу і честь солдата,
Пішло невтішене теля.
На подвиг замахнулось горде,
Криве, обдурене, потворне,
Аби вбивать невинний люд,
Мистецько створеная лють,
У поміч йде...
Йому однаково на смерть.
Жував би дурень навіть дерть,
Аби йому давали слави,
Аби його внесли в солдати,
Убитого, потворного,
Скривавленого, гордого.
Навік він в кістяних обіймах,
Товаришки з косою,
Бо як гармати ревкотіли,
Простився з головою...
2023-01-20 16:32:20
5
1