Чому?..
Що є любов, й добро яке в ній скуте? Що саме возвеличують півці? Чому крізь призму щастя неземного, Несеться їхня радість, смуток, біль, Як шкряботить метелик в животі, Коли із когось роблять кріпосного, Оплот фантазій, ідолів політ, Єдиного прекрасного такого, Що є на цій землі?.. Чому й надалі хочеться терпіти, Тривогу бісову набридливо гірку, За погляд що відвернутий від тебе, Накликавши в життя людське біду? Чому як ідол поруч, то під небо, Летіти хочеться на крилах надшвидких, А як далеко — впасти самотою, На дно ущелини високих синіх гір? Чому і далі коїм помилки? Чому вертаємся до тих кого ми любим, Після образ і витівок бридких, Чому ми знов вбиваємося люди?
2023-01-05 11:28:08
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Антон Шаталов
мерсі боку)
Відповісти
2023-01-05 11:59:23
Подобається
Н Ф
Це, мабуть, одвічне питання, "...чому вбиваємося?.." Прекрасний приклад того, що любов не лише підносить до небес, та надихає, а й поневолює, перетворюючи на раба...
Відповісти
2023-01-05 13:57:09
1
Антон Шаталов
@Н Ф радий що сподобалося і дякую за відгук)
Відповісти
2023-01-05 16:02:49
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2385
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1064