Скалічений
Антон Шаталов
То не ти так побитий зухвало, жорстоко, Й голова не твоя у крові. Чом же ти простолюди ореш одиноко, Чи не піна шипить на губі? Інвалідом навіки лишитися хочеш? У коляску сідаєш хутчіш? Щогодини як дивишся людям у очі, Ти шепочеш: "мені поможіть! Порятуйте від лиха, бо в чорную днину, Ґвалтували насильно півні" Чом же думка у тебе, бліда сиротино, Що всі люди на світі дурні? Може просто немає комусь то схилитись, Чи упасти як зле на плече? Не тому що самотній, скалічений муже, Чорно-біле у тебе лице?
2023-02-04 22:15:32
3
0
Інші вірші поета
У найжаркішу серпеневу мить Маніяк Місяць... Щось страшне іде до нас
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
K N
@Nata_Kuchera
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4363
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5296