Скалічений

Антон Шаталов

То не ти так побитий зухвало, жорстоко, Й голова не твоя у крові. Чом же ти простолюди ореш одиноко, Чи не піна шипить на губі? Інвалідом навіки лишитися хочеш? У коляску сідаєш хутчіш? Щогодини як дивишся людям у очі, Ти шепочеш: "мені поможіть! Порятуйте від лиха, бо в чорную днину, Ґвалтували насильно півні" Чом же думка у тебе, бліда сиротино, Що всі люди на світі дурні? Може просто немає комусь то схилитись, Чи упасти як зле на плече? Не тому що самотній, скалічений муже, Чорно-біле у тебе лице?

2023-02-04 22:15:32

Інші вірші поета

Бунтар Іронія дружби Громовиця Пророк

Інші поети

Сергій Яремчук

@sergey_yaremchuk28

Neha

@neha_09

Mary

@Marin_98

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

851

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2147