Скалічений
Антон Шаталов
То не ти так побитий зухвало, жорстоко, Й голова не твоя у крові. Чом же ти простолюди ореш одиноко, Чи не піна шипить на губі? Інвалідом навіки лишитися хочеш? У коляску сідаєш хутчіш? Щогодини як дивишся людям у очі, Ти шепочеш: "мені поможіть! Порятуйте від лиха, бо в чорную днину, Ґвалтували насильно півні" Чом же думка у тебе, бліда сиротино, Що всі люди на світі дурні? Може просто немає комусь то схилитись, Чи упасти як зле на плече? Не тому що самотній, скалічений муже, Чорно-біле у тебе лице?
2023-02-04 22:15:32
3
0
Інші вірші поета
05.09 Mon Horreur Роялізм. Корона і лев Моя душа...
Інші поети
mikami
@mikami
Slava Tayon
@she_licks_my_hearts_desire
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1428
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609