Танець єлею та кинджалу
Єлейний дим лоскоче мого носа,
А в очі б'ється голка чи кинжал
І дуриться очам, що бачать скоса,
Як ходить містом грізний канібал,
Як хоче потаємно мене вкрасти,
Як у мішок кидає, як вбива.
Дерева свищуть, віетр стелить пласти
Міфічного потворного зерна,
Його я їм, лузаю та кусаю,
Його я хочу знову: "Ще та ще!".
Я вмить лечу до пекла чи до раю,
Мене тріпає в серці лютий щем....
Я знов упав, я знову полетіла,
Чи полетів? "Незнаносте моя,
Коли закритися для мене ти посміла,
Коли змогла створить такі дива?"
То дощ, то сніг, то спека, лютий холод,
І піт, і спрага, сухість — навмання
І одночасно, хоч і ситий, в мене голод,
"Так де, куди, скажіть уже: хто я?"
2023-06-26 20:45:44
5
0