Ego
Я ні, не пташка, ні не супермен, Я не пілот і я не космонавт. Мій септакорд закінчується "ре", З екзаменів життя є автомат. Я не пожежник, я не рятувальник, Я не шукав зі Скоттом полюса. Я не моряк і навіть не пірнальник, Не накривався в мене акваланг. Живу й творю нудний і трохи п'яний, Без крил літаю — ріжу небеса. В глибини Маріанські я пірнаю, Шукати шлях в незнаності буття.
2023-03-11 21:25:23
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Ви - музикант..?)
Відповісти
2023-03-12 08:59:29
1
Антон Шаталов
@Микола Мотрюк 6 років гітари + синтезатора скоро купуємо, тож мабуть так
Відповісти
2023-03-12 11:42:58
1
Микола Мотрюк
👍
Відповісти
2023-03-12 11:44:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2621
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4228