Потойбічне моє життя
Цілуючи тебе я бачу смуток Який в той час мене хапав Я пам'ятаю, як прибуток Що ти мені тоді сказав "Ти тільки все ламаєш! А будувати і не вмієш". Та краще в цьому світі, Я зовсім буду одна. Моя любов не згасне – Мене вона вбива. Яка насправді радість? Можливо не впізнати мені її Лише погас той промінь, Десь глибоко в моєї душі. І згадую те сонце, Що подарував мені ти Та бачу лише смуток, Тому я мушу йти.
2022-12-06 00:24:00
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3592
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5012