Потойбічне моє життя
Цілуючи тебе я бачу смуток Який в той час мене хапав Я пам'ятаю, як прибуток Що ти мені тоді сказав "Ти тільки все ламаєш! А будувати і не вмієш". Та краще в цьому світі, Я зовсім буду одна. Моя любов не згасне – Мене вона вбива. Яка насправді радість? Можливо не впізнати мені її Лише погас той промінь, Десь глибоко в моєї душі. І згадую те сонце, Що подарував мені ти Та бачу лише смуток, Тому я мушу йти.
2022-12-06 00:24:00
1
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8042