النُفوس.
النفوس و الذنوب و الندوب.. الاحلام و الايام، الآلام.. تعصر قلبًا بات يئن.. ليلًا ليلًا دعنا نظهر.. النور ينحسر.. لا يجب أن نخسر.. ذاك الوحش المخبأ تحت السرير لم يعرف أحدًا أنه يخشى العتمة. لكن القدر يجبر.. اصرخ ليلًا طالبًا الرحمة... لا شعور.. فراغ كبير استمر للنهاية.. لا يجب أن نعود.. حتى التقدم أصبح مرهونًا بالهداية.. الضلال للآمال و الطرقات الخالية.. سأعترف أني احترفت الرماية. أعلى المنحدرٍ.. رميت الليالي واحدة تلو الأخرى.. وحدي وحيد في قاع الوحدة. الضوء اختفى لا يجب أن نأتي..
2020-07-23 02:25:22
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
خَـمـسـة
تسلمي
Відповісти
2020-07-23 03:19:54
Подобається
Dan
جميله 💙
Відповісти
2020-07-23 11:59:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4054
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2454