النُفوس.
خَـمـسـة
النفوس و الذنوب و الندوب.. الاحلام و الايام، الآلام.. تعصر قلبًا بات يئن.. ليلًا ليلًا دعنا نظهر.. النور ينحسر.. لا يجب أن نخسر.. ذاك الوحش المخبأ تحت السرير لم يعرف أحدًا أنه يخشى العتمة. لكن القدر يجبر.. اصرخ ليلًا طالبًا الرحمة... لا شعور.. فراغ كبير استمر للنهاية.. لا يجب أن نعود.. حتى التقدم أصبح مرهونًا بالهداية.. الضلال للآمال و الطرقات الخالية.. سأعترف أني احترفت الرماية. أعلى المنحدرٍ.. رميت الليالي واحدة تلو الأخرى.. وحدي وحيد في قاع الوحدة. الضوء اختفى لا يجب أن نأتي..
2020-07-23 02:25:22
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
خَـمـسـة
تسلمي
Відповісти
2020-07-23 03:19:54
Подобається
Dan
جميله 💙
Відповісти
2020-07-23 11:59:28
Подобається
Інші категорії
Пейзажні Гумористичні Вірші до свят Любовні Поеми Історичні
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4198
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4931