النُفوس.

خَـمـسـة

النفوس و الذنوب و الندوب.. الاحلام و الايام، الآلام.. تعصر قلبًا بات يئن.. ليلًا ليلًا دعنا نظهر.. النور ينحسر.. لا يجب أن نخسر.. ذاك الوحش المخبأ تحت السرير لم يعرف أحدًا أنه يخشى العتمة. لكن القدر يجبر.. اصرخ ليلًا طالبًا الرحمة... لا شعور.. فراغ كبير استمر للنهاية.. لا يجب أن نعود.. حتى التقدم أصبح مرهونًا بالهداية.. الضلال للآمال و الطرقات الخالية.. سأعترف أني احترفت الرماية. أعلى المنحدرٍ.. رميت الليالي واحدة تلو الأخرى.. وحدي وحيد في قاع الوحدة. الضوء اختفى لا يجب أن نأتي..

2020-07-23 02:25:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

خَـمـسـة

تسلمي

Відповісти

2020-07-23 03:19:54

Подобається

Dan

جميله 💙

Відповісти

2020-07-23 11:59:28

Подобається

Інші категорії

Привітання Поеми Для дітей Любовні Гумористичні Для підлітків

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

Marry Dead

@marry_dead

Ruqayyah Jkh

@Outcast_Writer

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4850

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2772